Коли молода країна стоїть на порозі вибору
курсу розвитку, важливо мати декілька
варіантів, аби обрати з-поміж них найбільш
оптимальний. Тож виникає слушне
запитання: хто б не хотів зазирнути у
майбутнє своєї держави?
Змінити майбутнє України — саме таке
завдання ставить перед собою автор,
пропонуючи футурологічну розвідку, в якій
змодельовано альтернативну реальність.
Мовляв, дивіться, як може бути: кризова
політична ситуація призводить до появи
нового лідера — Президента, якого без
вагань можна порівняти із одним із творців
«економічного дива», прем’єр-міністром
Сінгапуру Лі Куан Ю. Останній за майже
тридцять років при владі досягнув того, що
якось Маргарет Тетчер зауважила: «Колись
Сінгапур вчився у Великобританії, тепер ми
вчимося в Сінгапуру». Новий український
гарант не хоче керуватися настановами
попередників та повторювати їхні помилки.
Впроваджуючи інновацію за інновацією, він
вирішує низку задавнених українських
проблем: ліквідує енергетичну залежність від
Росії, успішно долає питання корупції та
розробляє схеми погашення зовнішніх боргів,
трансформує освітню систему до
невпізнання, пропонуючи українцям якісні та
ефективні знання.
Футурологічні розвідки — це річ переважно
невдячна, а часом і небезпечна. Раптом
пророкування не справдяться – автора
огудять, як навпаки — лише здивовано
знизають плечима, зауваживши, що якось
вже неактуально. Завжди потрібно
пам’ятати, що сенс не в тому, щоб
передбачити, а в тому, щоб передбачити і
змінити.
Футурологічні розвідки можуть бути і
вдячними. Хоча б тоді, коли знаходиться
уважний читач, який готовий робити
висновки і змінювати власне життя, а отже, і
життя своєї країни. Цим читачем, зрештою,
можете стати ви. Якщо, звісно, ви до цього
готові.